Чесне діло роби сміло!
* * *
Без труда нема плода.
* * *
Щира праця мозолева.
* * *
Труд чоловіка кормить.
* * *
Будеш трудиться — будеш кормиться.
* * *
Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
* * *
Трудова копійка годує довіку.
* * *
Як дбаєш, так і маєш.
* * *
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
* * *
Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
* * *
Добре роби — добре й буде!
* * *
Хто робить кревно, той ходить певно.
* * *
Без охоти нема роботи.
* * *
Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
* * *
Де руки й охота, там скора робота.
* * *
Не дивись на чоловіка, а на його діло.
* * *
На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
* * *
По роботі пізнати майстра.
* * *
Хто в роботі, той і в турботі.
* * *
Старається, як мурашка.
* * *
Заклопотався, як квочка коло курчат.
* * *
Бджола мала, а й та працює.
* * *
Кожна птичка своїм носиком живе.
* * *
Рання пташка росу оббиває.
* * *
Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
* * *
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
* * *
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
* * *
Лежачого хліба ніде нема.
* * *
Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
* * *
Добрий початок — половина діла.
* * *
Хто багато робив, той і багато знає.
* * *
Поки не упріти, поти не уміти.
* * *
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
* * *
За один раз не зітнеш дерева враз.
* * *
Хто що вміє, то і діє.
* * *
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
* * *
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
* * *
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
* * *
Того руки не болять, що уміють.
* * *
Недаром говориться, що діло майстра боїться.
* * *
Діло майстра величає!
* * *
Не святі горшки ліплять, а прості люди.
* * *
Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
* * *
Не одежа красить людину, а добрі діла.
* * *
На охочого робочого діло найдеться.
* * *
Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
* * *
Для нашого Федота не страшна робота.
* * *
Маленька праця краща за велике безділля.
* * *
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
* * *
Губами говори, а руками роби!
* * *
Добра пряха на скіпку напряде.
* * *
Роби до поту, а їж в охоту!
* * *
Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
* * *
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
* * *
Печені голуби не летять до губи.
* * *
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
* * *
Без діла слабіє сила.* * *
* * *
Без діла жить — тільки небо коптить.
* * *
Як без діла сидіти, то можна одубіти.
* * *
Без роботи день роком стає.
* * *
Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
* * *
Коли почав орати, то у сопілку не грати!
* * *
Під лежачий камінь вода не тече.
* * *
Не сокира теше, а чоловік.
* * *
Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
* * *
Не питай старого, а бувалого.
* * *
Знає, на чім світ стоїть!
* * *
Дивиться рідко, та густо бачить.
* * *
Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
* * *
В умілого і долото рибу ловить!
* * *
Старого горобця на полові не обдуриш.
* * *
Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
* * *
За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
* * *
Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
* * *
Розум — скарб людини.
* * *
Не краса красить, а розум.
* * *
Сила та розум — краса людини.
* * *
Щастя без розуму — торбина дірява.
* * *
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
* * *
Не перо пише, а розум.
* * *
Око бачить далеко, а розум ще дальше.
* * *
І сила перед розумом никне!
* * *
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
* * *
Треба розумом надточити, де сила не візьме.
* * *
Сила уму уступає!
* * *
На те й голова, щоб у ній розум був.
* * *
Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
* * *
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
* * *
Кожна голова має свій розум.
* * *
Що голова, то й розум!
* * *<
Скільки голів, стільки й умів!
* * *
Яка головонька, така й розмовонька!
* * *
У сусіда ума не позичиш.
* * *
Людей питай, а свій розум май!
* * *
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
* * *
Чоловік розуму вчиться цілий вік.
* * *
Які літа — такий розум!
* * *
Усякому на старість розуму прибавиться.
* * *
І з сивою бородою не все розум приходить!
* * *
Борода не робить мудрим чоловіка.
* * *
Розумний батько сина опитати не соромиться.
* * *
Дарма, що малий, а й старого навчить!
* * *
Молоде орля, та вище старого літає!
* * *
Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
* * *
Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
* * *
Один розум добре, а два ще краще!
* * *
Хто людей питає, той і розум має.
* * *
Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
* * *
Розумний всякому дає лад.
* * *
Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
* * *
Кожна пригода — до мудрості дорога.
* * *
Мудра голова не дбає на лихі слова.
* * *
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
* * *
Мудрій голові досить два слова!
* * *
Розумну річ приємно й слухать.
* * *
Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
* * *
Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
* * *
Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
* * *
Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
* * *
Учись змолоду — пригодиться на старість!
* * *
Вік живи — вік учись.
* * *
Учись — на старість буде як нахідка!
* * *
Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
* * *
Навчай інших — і сам навчишся.
* * *
Книга вчить, як на світі жить.
* * *
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
* * *
Грамотний — видющий і на все тямущий.
* * *
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
* * *
Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
* * *
Знання робить життя красним.
* * *
Хто добре учиться, той буде й добре робить.
* * *
Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
* * *
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
* * *
Хто знання має, той мур зламає.
* * *
Хто грамоти вміє, той краще сіє.
* * *
Наука не пиво: в рот не віллєш!
* * *
Вченому світ, а невченому тьма.
* * *
Шануй учителя, як родителя!
* * *
За одного грамотного сім неграмотних дають.
* * *
За одного вченого дають десять невчених.
* * *
Учений іде, а неук слідом спотикається.
* * *
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
* * *
Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
* * *
Гарно того вчити, хто хоче все знати.
* * *
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
* * *
Наука не йде на бука!
* * *
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Вгору
* * *
Без труда нема плода.
* * *
Щира праця мозолева.
* * *
Труд чоловіка кормить.
* * *
Будеш трудиться — будеш кормиться.
* * *
Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
* * *
Трудова копійка годує довіку.
* * *
Як дбаєш, так і маєш.
* * *
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
* * *
Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
* * *
Добре роби — добре й буде!
* * *
Хто робить кревно, той ходить певно.
* * *
Без охоти нема роботи.
* * *
Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
* * *
Де руки й охота, там скора робота.
* * *
Не дивись на чоловіка, а на його діло.
* * *
На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
* * *
По роботі пізнати майстра.
* * *
Хто в роботі, той і в турботі.
* * *
Старається, як мурашка.
* * *
Заклопотався, як квочка коло курчат.
* * *
Бджола мала, а й та працює.
* * *
Кожна птичка своїм носиком живе.
* * *
Рання пташка росу оббиває.
* * *
Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
* * *
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
* * *
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
* * *
Лежачого хліба ніде нема.
* * *
Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
* * *
Добрий початок — половина діла.
* * *
Хто багато робив, той і багато знає.
* * *
Поки не упріти, поти не уміти.
* * *
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
* * *
За один раз не зітнеш дерева враз.
* * *
Хто що вміє, то і діє.
* * *
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
* * *
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
* * *
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
* * *
Того руки не болять, що уміють.
* * *
Недаром говориться, що діло майстра боїться.
* * *
Діло майстра величає!
* * *
Не святі горшки ліплять, а прості люди.
* * *
Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
* * *
Не одежа красить людину, а добрі діла.
* * *
На охочого робочого діло найдеться.
* * *
Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
* * *
Для нашого Федота не страшна робота.
* * *
Маленька праця краща за велике безділля.
* * *
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
* * *
Губами говори, а руками роби!
* * *
Добра пряха на скіпку напряде.
* * *
Роби до поту, а їж в охоту!
* * *
Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
* * *
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
* * *
Печені голуби не летять до губи.
* * *
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
* * *
Без діла слабіє сила.* * *
* * *
Без діла жить — тільки небо коптить.
* * *
Як без діла сидіти, то можна одубіти.
* * *
Без роботи день роком стає.
* * *
Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
* * *
Коли почав орати, то у сопілку не грати!
* * *
Під лежачий камінь вода не тече.
* * *
Не сокира теше, а чоловік.
* * *
Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
* * *
Не питай старого, а бувалого.
* * *
Знає, на чім світ стоїть!
* * *
Дивиться рідко, та густо бачить.
* * *
Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
* * *
В умілого і долото рибу ловить!
* * *
Старого горобця на полові не обдуриш.
* * *
Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
* * *
За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
* * *
Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
* * *
Розум — скарб людини.
* * *
Не краса красить, а розум.
* * *
Сила та розум — краса людини.
* * *
Щастя без розуму — торбина дірява.
* * *
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
* * *
Не перо пише, а розум.
* * *
Око бачить далеко, а розум ще дальше.
* * *
І сила перед розумом никне!
* * *
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
* * *
Треба розумом надточити, де сила не візьме.
* * *
Сила уму уступає!
* * *
На те й голова, щоб у ній розум був.
* * *
Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
* * *
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
* * *
Кожна голова має свій розум.
* * *
Що голова, то й розум!
* * *<
Скільки голів, стільки й умів!
* * *
Яка головонька, така й розмовонька!
* * *
У сусіда ума не позичиш.
* * *
Людей питай, а свій розум май!
* * *
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
* * *
Чоловік розуму вчиться цілий вік.
* * *
Які літа — такий розум!
* * *
Усякому на старість розуму прибавиться.
* * *
І з сивою бородою не все розум приходить!
* * *
Борода не робить мудрим чоловіка.
* * *
Розумний батько сина опитати не соромиться.
* * *
Дарма, що малий, а й старого навчить!
* * *
Молоде орля, та вище старого літає!
* * *
Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
* * *
Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
* * *
Один розум добре, а два ще краще!
* * *
Хто людей питає, той і розум має.
* * *
Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
* * *
Розумний всякому дає лад.
* * *
Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
* * *
Кожна пригода — до мудрості дорога.
* * *
Мудра голова не дбає на лихі слова.
* * *
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
* * *
Мудрій голові досить два слова!
* * *
Розумну річ приємно й слухать.
* * *
Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
* * *
Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
* * *
Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
* * *
Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
* * *
Учись змолоду — пригодиться на старість!
* * *
Вік живи — вік учись.
* * *
Учись — на старість буде як нахідка!
* * *
Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
* * *
Навчай інших — і сам навчишся.
* * *
Книга вчить, як на світі жить.
* * *
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
* * *
Грамотний — видющий і на все тямущий.
* * *
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
* * *
Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
* * *
Знання робить життя красним.
* * *
Хто добре учиться, той буде й добре робить.
* * *
Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
* * *
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
* * *
Хто знання має, той мур зламає.
* * *
Хто грамоти вміє, той краще сіє.
* * *
Наука не пиво: в рот не віллєш!
* * *
Вченому світ, а невченому тьма.
* * *
Шануй учителя, як родителя!
* * *
За одного грамотного сім неграмотних дають.
* * *
За одного вченого дають десять невчених.
* * *
Учений іде, а неук слідом спотикається.
* * *
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
* * *
Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
* * *
Гарно того вчити, хто хоче все знати.
* * *
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
* * *
Наука не йде на бука!
* * *
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Вгору
На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
* * *
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
* * *
Мороз не велик, та стоять не велить.
* * *
Буває март за всіх варт.
* * *
Як прийде марець, то замерзне старець.
* * *
Вночі тріщить, а вдень плющить.
* * *
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
* * *
Блискавка блисне - й камінь трісне.
* * *
До першого грому земля не розмерзається.
* * *
Грім гримить - хліб буде родить.
* * *
Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
* * *
Кинь ячмінь в болото - вбере тебе в золото.
* * *
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде хліба урожай.
* * *
Сухий марець, мокрий май - буде жито, як той гай.
* * *
Березень сухий, а мокрий май - буде каша й коровай.
* * *
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
* * *
Як прийшов май - у землю дбай, прийшов іюнь - хоч сій, хоч плюнь!
* * *
Майська роса коням краще вівса.
* * *
Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
* * *
Ярь - наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.
* * *
Овес каже: сій мене в грязь - буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото - буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.
* * *
Сій овес в кожусі, жито в брилі.
* * *
Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
* * *
Посій в пору, будеш мати зерна гору.
* * *
Хто рано посіє, рано й пожне.
* * *
Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.
* * *
Сій хліб у годину - будеш їсти кожну днину.
* * *
Посієш вчасно, то і вродить рясно.
* * *
Не вважай на урожай, а гречку сій.
* * *
Весна днем красна, а на хліб тісна.
* * *
Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
* * *
Де багато пташок, там нема комашок.
* * *
Як багацько птиць - не буде гусениць.
* * *
Як сіно косять, то дощів не просять, - самі йдуть.
* * *
діждемо літа та нажнемо жита - по ставимо в копки та вдаримо гопки.
* * *
Раді люди літу, а бджоли цвіту.
* * *
Раз літо родить.
* * *
Двічі літа не буває.
* * *
Влітку один тиждень рік годує.
* * *
Літо на зиму робить.
* * *
Літо збирає, а зима з'їдає.
* * *
Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
* * *
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
* * *
Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
* * *
Як зелене жати, то нічого не мати.
* * *
Садок літом - як кожух зимою.
* * *
Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
* * *
Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
* * *
Зима спита, де літом був.
* * *
Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
* * *
Сім год мак не родив і голоду не було.
* * *
Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
* * *
Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
* * *
Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
* * *
Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
* * *
І за доброї години ожидай лихої днини.
* * *
У петрівку день - рік.
* * *
Восени ложка води, а цебер грязі.
* * *
Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.
* * *
Прийшов спас - держи рукавиці про запас.
* * *
Прийде врем'ячко - достигає яблучко й само відпаде.
* * *
Восени і курчата курми будуть.
* * *
Восени і горобець багатий.
* * *
Осіння муха боляче кусає.
* * *
Пищить снігур - скоро зима буде.
* * *
Синиця пищить - зиму віщить.
* * *
Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
* * *
Сумний грудень і в свято, і в будень.
* * *
Зимою сонце світить, та не гріє.
* * *
Зимове сонце - як вдовине серце.
* * *
Зимне тепло - як мачушине добро.
* * *
Зимою сонце крізь плач сміється.
* * *
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
* * *
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
* * *
Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
* * *
Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
* * *
Зимою деньок, як комарів носок.
* * *
Зимова днина така: сюди тень, туди тень, - та й минув день.
* * *
Якби не зима, то б літо було довше.
* * *
Зимою бійся вовка, а літом мухи.
* * *
Зима без снігу - літо без хліба.
* * *
Багато снігу - багато хліба.
* * *
Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
* * *
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
Вгору
* * *
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
* * *
Мороз не велик, та стоять не велить.
* * *
Буває март за всіх варт.
* * *
Як прийде марець, то замерзне старець.
* * *
Вночі тріщить, а вдень плющить.
* * *
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
* * *
Блискавка блисне - й камінь трісне.
* * *
До першого грому земля не розмерзається.
* * *
Грім гримить - хліб буде родить.
* * *
Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
* * *
Кинь ячмінь в болото - вбере тебе в золото.
* * *
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде хліба урожай.
* * *
Сухий марець, мокрий май - буде жито, як той гай.
* * *
Березень сухий, а мокрий май - буде каша й коровай.
* * *
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
* * *
Як прийшов май - у землю дбай, прийшов іюнь - хоч сій, хоч плюнь!
* * *
Майська роса коням краще вівса.
* * *
Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
* * *
Ярь - наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.
* * *
Овес каже: сій мене в грязь - буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото - буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.
* * *
Сій овес в кожусі, жито в брилі.
* * *
Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
* * *
Посій в пору, будеш мати зерна гору.
* * *
Хто рано посіє, рано й пожне.
* * *
Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.
* * *
Сій хліб у годину - будеш їсти кожну днину.
* * *
Посієш вчасно, то і вродить рясно.
* * *
Не вважай на урожай, а гречку сій.
* * *
Весна днем красна, а на хліб тісна.
* * *
Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
* * *
Де багато пташок, там нема комашок.
* * *
Як багацько птиць - не буде гусениць.
* * *
Як сіно косять, то дощів не просять, - самі йдуть.
* * *
діждемо літа та нажнемо жита - по ставимо в копки та вдаримо гопки.
* * *
Раді люди літу, а бджоли цвіту.
* * *
Раз літо родить.
* * *
Двічі літа не буває.
* * *
Влітку один тиждень рік годує.
* * *
Літо на зиму робить.
* * *
Літо збирає, а зима з'їдає.
* * *
Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
* * *
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
* * *
Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
* * *
Як зелене жати, то нічого не мати.
* * *
Садок літом - як кожух зимою.
* * *
Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
* * *
Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
* * *
Зима спита, де літом був.
* * *
Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
* * *
Сім год мак не родив і голоду не було.
* * *
Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
* * *
Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
* * *
Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
* * *
Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
* * *
І за доброї години ожидай лихої днини.
* * *
У петрівку день - рік.
* * *
Восени ложка води, а цебер грязі.
* * *
Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.
* * *
Прийшов спас - держи рукавиці про запас.
* * *
Прийде врем'ячко - достигає яблучко й само відпаде.
* * *
Восени і курчата курми будуть.
* * *
Восени і горобець багатий.
* * *
Осіння муха боляче кусає.
* * *
Пищить снігур - скоро зима буде.
* * *
Синиця пищить - зиму віщить.
* * *
Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
* * *
Сумний грудень і в свято, і в будень.
* * *
Зимою сонце світить, та не гріє.
* * *
Зимове сонце - як вдовине серце.
* * *
Зимне тепло - як мачушине добро.
* * *
Зимою сонце крізь плач сміється.
* * *
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
* * *
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
* * *
Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
* * *
Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
* * *
Зимою деньок, як комарів носок.
* * *
Зимова днина така: сюди тень, туди тень, - та й минув день.
* * *
Якби не зима, то б літо було довше.
* * *
Зимою бійся вовка, а літом мухи.
* * *
Зима без снігу - літо без хліба.
* * *
Багато снігу - багато хліба.
* * *
Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
* * *
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
Вгору
Хату руки держать.
* * *
Нова хатка - нова гадка.
* * *
Без хазяїна й двір плаче.
* * *
Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата.
* * *
Всякий двір хазяйським оком держиться.
* * *
Хазяйське око товар живить.
* * *
Свій глаз - алмаз, чужі руки - круки.
* * *
В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
* * *
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
* * *
Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
* * *
Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
* * *
Роби на дворі - буде й в коморі.
* * *
Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
* * *
Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
* * *
Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
* * *
На чорній землі білий хліб родить.
* * *
На добрій землі що не посієш, те й вродить.
* * *
Жита ростуть, як з води йдуть.
* * *
Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
* * *
Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
* * *
Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
* * *
Не земля родить, а руки.
* * *
Хто землі дає, тому й земля дає.
* * *
Дай землі, то й вона тобі дасть.
* * *
Давай нивці, то й нивка дасть.
* * *
Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
* * *
Де господар не ходить, там нивка не родить.
* * *
Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
* * *
Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
* * *
Як мілко орати, краще випрягати.
* * *
Де оре сошка, там хліба трошки.
* * *
Глибше орати - більше хліба жувати.
* * *
Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
* * *
Сій не пусто, то збереш густо.
* * *
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте!
* * *
Хто хоче збирати - мусить добре засівати.
* * *
Що посіяв, те і вродить.
* * *
Яке посієш, таке і пожнеш.
* * *
Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
* * *
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
* * *
Хліб усьому голова.
* * *
Як хліб буде, то й все буде.
* * *
Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
* * *
Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
* * *
На вітер надіяться - без мелива бути.
* * *
Зерно до зерна - та й мірка повна.
* * *
Де борошно, там і порошно.
* * *
З гречки та проса - і каша й паша.
* * *
З поганої трави - погане й сіно.
* * *
Яка трава, таке й сіно.
* * *
Яка пшениця, така й паляниця.
* * *
Яка яблунька, такі й яблука.
* * *
Яка грушка, така й юшка.
* * *
Яка прядка, така й нитка.
* * *
Яка пряжа, таке й полотно ляже.
* * *
Кожному овочеві свій час.
* * *
Аби цвіт, а ягідки будуть.
* * *
Не з кожного цвіточка ягідочка!
* * *
Терен груш не родить.
* * *
Буряк - не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
* * *
Пусти осот в огород - огірків не буде.
* * *
Не вродив мак - пробудемо й так.
* * *
Сади дерево ззамолоду - на старість як нахідка.
* * *
Корова в дворі - харч на столі.
* * *
Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
* * *
Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
* * *
Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
* * *
Любиш поганяти, люби й коня годувати.
* * *
Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
* * *
Даси коневі полови - будеш робить поволі.
* * *
Гладь коня вівсом, а не батогом!
* * *
На батозі далеко не поїдеш.
* * *
Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком!
* * *
Хто коня годує, той дома ночує.
* * *
В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
* * *
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
* * *
Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
* * *
На те коня кують, щоб не спотикався.
* * *
Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
* * *
У доброго коня верстви не довгі.
* * *
Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
* * *
Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
* * *
Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
* * *
Пропав батіг - пропадай і пужално!
* * *
Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
* * *
Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає - то чоловікові ума не стає.
* * *
Як добрий став - риба буде, а стече став - болото буде.
* * *
Погана сітка - для риби не клітка.
* * *
Час не віл - його не налигаєш!
* * *
Згаяного часу і конем не доженеш.
* * *
На годину спізнився - за рік не доженеш.
* * *
Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
* * *
Згайнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.
* * *
Літом хто гайнує, той зимою голодує.
* * *
Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
Вгору
* * *
Нова хатка - нова гадка.
* * *
Без хазяїна й двір плаче.
* * *
Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата.
* * *
Всякий двір хазяйським оком держиться.
* * *
Хазяйське око товар живить.
* * *
Свій глаз - алмаз, чужі руки - круки.
* * *
В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
* * *
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
* * *
Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
* * *
Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
* * *
Роби на дворі - буде й в коморі.
* * *
Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
* * *
Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
* * *
Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
* * *
На чорній землі білий хліб родить.
* * *
На добрій землі що не посієш, те й вродить.
* * *
Жита ростуть, як з води йдуть.
* * *
Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
* * *
Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
* * *
Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
* * *
Не земля родить, а руки.
* * *
Хто землі дає, тому й земля дає.
* * *
Дай землі, то й вона тобі дасть.
* * *
Давай нивці, то й нивка дасть.
* * *
Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
* * *
Де господар не ходить, там нивка не родить.
* * *
Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
* * *
Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
* * *
Як мілко орати, краще випрягати.
* * *
Де оре сошка, там хліба трошки.
* * *
Глибше орати - більше хліба жувати.
* * *
Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
* * *
Сій не пусто, то збереш густо.
* * *
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте!
* * *
Хто хоче збирати - мусить добре засівати.
* * *
Що посіяв, те і вродить.
* * *
Яке посієш, таке і пожнеш.
* * *
Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
* * *
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
* * *
Хліб усьому голова.
* * *
Як хліб буде, то й все буде.
* * *
Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
* * *
Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
* * *
На вітер надіяться - без мелива бути.
* * *
Зерно до зерна - та й мірка повна.
* * *
Де борошно, там і порошно.
* * *
З гречки та проса - і каша й паша.
* * *
З поганої трави - погане й сіно.
* * *
Яка трава, таке й сіно.
* * *
Яка пшениця, така й паляниця.
* * *
Яка яблунька, такі й яблука.
* * *
Яка грушка, така й юшка.
* * *
Яка прядка, така й нитка.
* * *
Яка пряжа, таке й полотно ляже.
* * *
Кожному овочеві свій час.
* * *
Аби цвіт, а ягідки будуть.
* * *
Не з кожного цвіточка ягідочка!
* * *
Терен груш не родить.
* * *
Буряк - не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
* * *
Пусти осот в огород - огірків не буде.
* * *
Не вродив мак - пробудемо й так.
* * *
Сади дерево ззамолоду - на старість як нахідка.
* * *
Корова в дворі - харч на столі.
* * *
Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
* * *
Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
* * *
Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
* * *
Любиш поганяти, люби й коня годувати.
* * *
Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
* * *
Даси коневі полови - будеш робить поволі.
* * *
Гладь коня вівсом, а не батогом!
* * *
На батозі далеко не поїдеш.
* * *
Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком!
* * *
Хто коня годує, той дома ночує.
* * *
В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
* * *
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
* * *
Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
* * *
На те коня кують, щоб не спотикався.
* * *
Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
* * *
У доброго коня верстви не довгі.
* * *
Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
* * *
Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
* * *
Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
* * *
Пропав батіг - пропадай і пужално!
* * *
Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
* * *
Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає - то чоловікові ума не стає.
* * *
Як добрий став - риба буде, а стече став - болото буде.
* * *
Погана сітка - для риби не клітка.
* * *
Час не віл - його не налигаєш!
* * *
Згаяного часу і конем не доженеш.
* * *
На годину спізнився - за рік не доженеш.
* * *
Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
* * *
Згайнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.
* * *
Літом хто гайнує, той зимою голодує.
* * *
Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
Вгору
Про сім'ю
Нема кращого друга, як вірна супруга.
* * *
Без вірного друга великая туга.
* * *
У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
* * *
Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
* * *
Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.
* * *
Як люба дружина, то люба й в ряднині.
* * *
Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.
* * *
Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
* * *
Живуть між собою, як голубів пара.
* * *
Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
* * *
Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка - одна спілка.
* * *
Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
* * *
З добрим подружжям і горе розгорюєш.
* * *
Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
* * *
Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.
* * *
Іван плахту носить, а Настя булаву.
* * *
Гарна пава пером, а жінка норовом.
* * *
Добра жінка мужові своєму вінець, а зла - кінець.
* * *
Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
* * *
Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш.
* * *
Від огня, води і злої жони - боже борони!
* * *
Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
* * *
Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
* * *
Жінка не черевик - з ноги не скинеш.
* * *
І в лиху годину не кидай дружину!
* * *
Хоч ох, та вдвох!
* * *
Куди голка - туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
* * *
Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
* * *
Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
* * *
Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
* * *
Той сам себе губить, що чужую жону любить.
* * *
Сім'я міцна - горе плаче!
* * *
За молодим жити весело, а за старим - затишно.
* * *
Біда - як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка - як калина!
* * *
Драний кожух - не одежа, чужий чоловік - не надежа.
* * *
Не дай бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
* * *
Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
* * *
Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий.
* * *
Більшають діти - більшають і клопоти.
* * *
Від малих дітей болить голова, а від великих - серце.
* * *
Великі діти - великі й турботи.
* * *
Мала дитина - не виспишся, більша дитина - не наїсишся, велика дитина - не уберешся.
* * *
Умієш дітей родить - умій же їх і вчить!
* * *
Не збирай синові худоби - збери йому розум.
* * *
Любо й неньці, як дитина в честі.
* * *
Учи дітей не страшкою, а ласкою.
* * *
Потурай малому, то як виросте - буде тебе на старості бити.
* * *
Хто дітям потаче, той сам плаче.
* * *
Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що.
* * *
Лінивий ученик плачучи до школи йде.
* * *
Гарна мазана паляниця, а не дитина.
* * *
Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
* * *
Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
* * *
Від одної матки, та не одні дітки. В одній руці та й не однакові пальці.
* * *
Одна мати родить, та не один розум дає.
* * *
Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі - й дрючка не бояться.
* * *
Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п'ятий каганець - такий Грицько поганець!
* * *
Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
* * *
Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
* * *
Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
* * *
Горе тому, в кого нема порядку в дому!
* * *
Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати - горювати!
* * *
Дядько - не батько, а тітка - не мати.
* * *
Не навчив батько - не навчить і дядько.
* * *
Брат - то не батько, сестра - то не мати.
* * *
На батька надійся, а сам не поганься.
* * *
Розумна дитина в батьковій свитині.
* * *
Батьків хліб не навчить, як треба жить.
* * *
Своя хата - своя стріха; свій батечко - своя втіха!
* * *
Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме.
* * *
Поки маленькі - то й рідненькі, побільшали - погіршали, а оженилися - сказилися.
* * *
Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
* * *
Вразливе слово від дітей - гірш за болячку, бо не гоїться.
* * *
Як батька покинеш, то й сам загинеш.
* * *
Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.
* * *
До свого роду хоч через воду.
Вгору
Без вірного друга великая туга.
* * *
У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
* * *
Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
* * *
Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.
* * *
Як люба дружина, то люба й в ряднині.
* * *
Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.
* * *
Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
* * *
Живуть між собою, як голубів пара.
* * *
Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
* * *
Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка - одна спілка.
* * *
Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
* * *
З добрим подружжям і горе розгорюєш.
* * *
Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
* * *
Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.
* * *
Іван плахту носить, а Настя булаву.
* * *
Гарна пава пером, а жінка норовом.
* * *
Добра жінка мужові своєму вінець, а зла - кінець.
* * *
Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
* * *
Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш.
* * *
Від огня, води і злої жони - боже борони!
* * *
Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
* * *
Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
* * *
Жінка не черевик - з ноги не скинеш.
* * *
І в лиху годину не кидай дружину!
* * *
Хоч ох, та вдвох!
* * *
Куди голка - туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
* * *
Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
* * *
Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
* * *
Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
* * *
Той сам себе губить, що чужую жону любить.
* * *
Сім'я міцна - горе плаче!
* * *
За молодим жити весело, а за старим - затишно.
* * *
Біда - як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка - як калина!
* * *
Драний кожух - не одежа, чужий чоловік - не надежа.
* * *
Не дай бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
* * *
Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
* * *
Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий.
* * *
Більшають діти - більшають і клопоти.
* * *
Від малих дітей болить голова, а від великих - серце.
* * *
Великі діти - великі й турботи.
* * *
Мала дитина - не виспишся, більша дитина - не наїсишся, велика дитина - не уберешся.
* * *
Умієш дітей родить - умій же їх і вчить!
* * *
Не збирай синові худоби - збери йому розум.
* * *
Любо й неньці, як дитина в честі.
* * *
Учи дітей не страшкою, а ласкою.
* * *
Потурай малому, то як виросте - буде тебе на старості бити.
* * *
Хто дітям потаче, той сам плаче.
* * *
Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що.
* * *
Лінивий ученик плачучи до школи йде.
* * *
Гарна мазана паляниця, а не дитина.
* * *
Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
* * *
Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
* * *
Від одної матки, та не одні дітки. В одній руці та й не однакові пальці.
* * *
Одна мати родить, та не один розум дає.
* * *
Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі - й дрючка не бояться.
* * *
Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п'ятий каганець - такий Грицько поганець!
* * *
Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
* * *
Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
* * *
Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
* * *
Горе тому, в кого нема порядку в дому!
* * *
Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати - горювати!
* * *
Дядько - не батько, а тітка - не мати.
* * *
Не навчив батько - не навчить і дядько.
* * *
Брат - то не батько, сестра - то не мати.
* * *
На батька надійся, а сам не поганься.
* * *
Розумна дитина в батьковій свитині.
* * *
Батьків хліб не навчить, як треба жить.
* * *
Своя хата - своя стріха; свій батечко - своя втіха!
* * *
Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме.
* * *
Поки маленькі - то й рідненькі, побільшали - погіршали, а оженилися - сказилися.
* * *
Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
* * *
Вразливе слово від дітей - гірш за болячку, бо не гоїться.
* * *
Як батька покинеш, то й сам загинеш.
* * *
Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.
* * *
До свого роду хоч через воду.
Вгору
Для приятеля нового не пускайся старого.
* * *
Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу, хто ти.
* * *
З ким поведешся, того й наберешся.
* * *
З добрим поживеш - добро переймеш, а з лихим зійдешся - того й наберешся.
* * *
Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
* * *
З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
* * *
Хто до кого пристає, таким і стає.
* * *
Лихий доброго псує.
* * *
Вірний приятель - то найбільший скарб.
* * *
В пригоді пізнавай приятеля.
* * *
Друга шукай, а найдеш - тримай.
* * *
Приятелева вода лучча ворогового меду.
* * *
Поміч у свій час - як дощ у засуху.
* * *
Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.
* * *
Біля сухого дерева й сире горить.
* * *
В лиху годину узнаєш вірну людину.
* * *
Друзі пізнаються в біді.
* * *
Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
* * *
Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
* * *
З добрим дружись, а лихих стережись.
* * *
Чим багаті, тим і раді.
Набралося гостей з усіх волостей.
* * *
Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, - хоч зимуй!
* * *
Що не є в печі, те й на стіл мечи!
* * *
Що хата має, тим і приймає.
* * *
Сідайте, хай ноги для дороги!
* * *
Гість - як невільник: де посадять, там і сидить.
* * *
На ласий кусок найдеться куток.
Вгору
Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу, хто ти.
* * *
З ким поведешся, того й наберешся.
* * *
З добрим поживеш - добро переймеш, а з лихим зійдешся - того й наберешся.
* * *
Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
* * *
З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
* * *
Хто до кого пристає, таким і стає.
* * *
Лихий доброго псує.
* * *
Вірний приятель - то найбільший скарб.
* * *
В пригоді пізнавай приятеля.
* * *
Друга шукай, а найдеш - тримай.
* * *
Приятелева вода лучча ворогового меду.
* * *
Поміч у свій час - як дощ у засуху.
* * *
Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.
* * *
Біля сухого дерева й сире горить.
* * *
В лиху годину узнаєш вірну людину.
* * *
Друзі пізнаються в біді.
* * *
Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
* * *
Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
* * *
З добрим дружись, а лихих стережись.
* * *
Чим багаті, тим і раді.
Набралося гостей з усіх волостей.
* * *
Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, - хоч зимуй!
* * *
Що не є в печі, те й на стіл мечи!
* * *
Що хата має, тим і приймає.
* * *
Сідайте, хай ноги для дороги!
* * *
Гість - як невільник: де посадять, там і сидить.
* * *
На ласий кусок найдеться куток.
Вгору
Здоров'я всьому голова.
* * *
Найбільше багатство - здоров'я.
* * *
В здоровому тілі - здоровий дух.
* * *
Веселий сміх - здоров'я.
* * *
Молодого кров гріє.
* * *
Світ великий - було б здоров'я!
* * *
Загоїться, поки весілля скоїться.
* * *
Здоров'я виходить пудами, а входить золотниками.
* * *
Добрі жорна все перемелють.
* * *
На добрий камінь що не дай, то змеле.
* * *
Хоч мале, та вузлувате.
* * *
Поганому животу і пироги вадять.
* * *
На плохенький животик і мед не йде в ротик.
* * *
Коли немає сили, то й світ не милий.
* * *
Пар кісток не ломить.
* * *
Здоров'я маємо - не дбаємо, а погубивши - плачемо.
* * *
Держи голову в холоді, а ноги в теплі - будеш жить вік на землі.
* * *
У ворожки лікуватись - без здоров'я остатись.
* * *
Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива.
* * *
Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють.
* * *
Не смерть страшна, а недуга.
* * *
Де болить - там і торкаєш кожну мить.
* * *
Перейшов на ліки - пропав навіки!
* * *
Хвороба нікого не красить.
* * *
Болить бік дев'ятий рік, та й досі до болю не привик!
* * *
Молодість - буйність, а старість - не радість.
* * *
Золотий час - юнацькі літа!
* * *
Двічі молодим не бути.
* * *
Літа пливуть, як вода!
* * *
Запізнайте світа, поки служать літа!
* * *
На свіжий цвіт і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
* * *
Проти віку нема ліку.
* * *
Був кінь, та з'їздився.
* * *
Старий багато знає, а ще більше забув.
* * *
Забув віл, як телям був.
* * *
Старий хоче спати, а молодий - гуляти.
* * *
Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
* * *
Старе -як мале: що побачить, того й просить.
* * *
Їв би паляниці, та зубів нема.
* * *
Годуй діда на печі, бо й сам будеш там!
Вгору
* * *
Найбільше багатство - здоров'я.
* * *
В здоровому тілі - здоровий дух.
* * *
Веселий сміх - здоров'я.
* * *
Молодого кров гріє.
* * *
Світ великий - було б здоров'я!
* * *
Загоїться, поки весілля скоїться.
* * *
Здоров'я виходить пудами, а входить золотниками.
* * *
Добрі жорна все перемелють.
* * *
На добрий камінь що не дай, то змеле.
* * *
Хоч мале, та вузлувате.
* * *
Поганому животу і пироги вадять.
* * *
На плохенький животик і мед не йде в ротик.
* * *
Коли немає сили, то й світ не милий.
* * *
Пар кісток не ломить.
* * *
Здоров'я маємо - не дбаємо, а погубивши - плачемо.
* * *
Держи голову в холоді, а ноги в теплі - будеш жить вік на землі.
* * *
У ворожки лікуватись - без здоров'я остатись.
* * *
Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива.
* * *
Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють.
* * *
Не смерть страшна, а недуга.
* * *
Де болить - там і торкаєш кожну мить.
* * *
Перейшов на ліки - пропав навіки!
* * *
Хвороба нікого не красить.
* * *
Болить бік дев'ятий рік, та й досі до болю не привик!
* * *
Молодість - буйність, а старість - не радість.
* * *
Золотий час - юнацькі літа!
* * *
Двічі молодим не бути.
* * *
Літа пливуть, як вода!
* * *
Запізнайте світа, поки служать літа!
* * *
На свіжий цвіт і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
* * *
Проти віку нема ліку.
* * *
Був кінь, та з'їздився.
* * *
Старий багато знає, а ще більше забув.
* * *
Забув віл, як телям був.
* * *
Старий хоче спати, а молодий - гуляти.
* * *
Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
* * *
Старе -як мале: що побачить, того й просить.
* * *
Їв би паляниці, та зубів нема.
* * *
Годуй діда на печі, бо й сам будеш там!
Вгору
Комментариев нет:
Отправить комментарий